Головна / Dz.U. 1955 nr 38 poz. 238
Конвенція (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнята в Женеві 29 червня 1951 р.
Konwencja (nr 100) dotycząca jednakowego wynagrodzenia dla pracujących mężczyzn i kobiet za pracę jednakowej wartości, przyjęta w Genewie dnia 29 czerwca 1951 r.
Тип
Конвенція (Konwencja)
Статус
чинний (obowiązujący)
Опубліковано
1954-09-18
Тексти
Ключові слова
праця та соціальне страхуваннявинагородижінкиміжнародні договори
Пов'язані акти
Виконавчі акти (19)
- Урядова заява від 21 січня 1972 р. щодо ратифікації Чилі Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р., та Конвенції (№ 111) про дискримінацію в галузі праці та професій, прийнятої в Женеві 25 червня 1958 р.
- Урядова заява від 30 грудня 1970 р. щодо ратифікації Камеруном конвенцій № 5, № 13, № 14, № 15, № 16, № 100, № 101 та № 105 Міжнародної організації праці.
- Урядова заява від 3 листопада 1971 р. щодо ратифікації Великою Британією та Нідерландами Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Заява уряду від 18 лютого 1970 р. щодо ратифікації Афганістаном Конвенції (№ 100) щодо рівної винагороди чоловікам і жінкам за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 14 березня 1969 р. щодо ратифікації Сьєрра-Леоне Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 27 лютого 1969 р. щодо ратифікації Тунісом Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 18 жовтня 1969 р. щодо ратифікації Монголією, Демократичною Республікою Конго та Верхньою Вольтою Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 21 листопада 1968 р. щодо ратифікації Малі Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 31 жовтня 1968 р. щодо ратифікації Дагомеєю Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 26 липня 1968 р. щодо ратифікації низкою держав Конвенції (№ 100) Міжнародної організації праці про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 4 липня 1968 р. щодо ратифікації Гвінеєю Конвенцій № 10, № 16, № 17, № 45, № 62, № 100, № 115 та № 122 Міжнародної організації праці.
- Урядова заява від 28 січня 1966 р. щодо ратифікації Ізраїлем Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 23 лютого 1965 р. про участь низки держав у Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятій у Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 29 липня 1961 р. про ратифікацію Коста-Рикою та Данією Конвенції (№ 100) щодо рівної винагороди чоловікам і жінкам за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 12 грудня 1959 р. щодо ратифікації низкою держав Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Заява Уряду від 16 липня 1960 р. щодо ратифікації Перу Конвенції (№ 10) про вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві, прийнятої в Женеві 16 листопада 1921 р., Конвенції (№ 29) про примусову чи обов'язкову працю, прийнятої в Женеві 28 червня 1930 р., Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р., та Конвенції (№ 101) про оплачувані відпустки в сільському господарстві, прийнятої в Женеві 26 червня 1952 р.
- Заява Уряду від 28 січня 1959 р. щодо ратифікації низкою держав Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Урядова заява від 23 березня 1959 р. щодо ратифікації Індією Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловікам і жінкам за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Заява Уряду від 12 липня 1955 р. щодо ратифікації Польщею Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
Акти, що посилаються на цей акт
- Правова підстава: Урядова заява від 21 січня 1972 р. щодо ратифікації Чилі Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р., та Конвенції (№ 111) про дискримінацію в галузі праці та професій, прийнятої в Женеві 25 червня 1958 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 3 листопада 1971 р. щодо ратифікації Великою Британією та Нідерландами Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 30 грудня 1970 р. щодо ратифікації Камеруном конвенцій № 5, № 13, № 14, № 15, № 16, № 100, № 101 та № 105 Міжнародної організації праці.
- Правова підстава: Заява уряду від 18 лютого 1970 р. щодо ратифікації Афганістаном Конвенції (№ 100) щодо рівної винагороди чоловікам і жінкам за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 18 жовтня 1969 р. щодо ратифікації Монголією, Демократичною Республікою Конго та Верхньою Вольтою Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 14 березня 1969 р. щодо ратифікації Сьєрра-Леоне Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 27 лютого 1969 р. щодо ратифікації Тунісом Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 21 листопада 1968 р. щодо ратифікації Малі Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 31 жовтня 1968 р. щодо ратифікації Дагомеєю Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 26 липня 1968 р. щодо ратифікації низкою держав Конвенції (№ 100) Міжнародної організації праці про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 4 липня 1968 р. щодо ратифікації Гвінеєю Конвенцій № 10, № 16, № 17, № 45, № 62, № 100, № 115 та № 122 Міжнародної організації праці.
- Правова підстава: Урядова заява від 28 січня 1966 р. щодо ратифікації Ізраїлем Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 23 лютого 1965 р. про участь низки держав у Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятій у Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 29 липня 1961 р. про ратифікацію Коста-Рикою та Данією Конвенції (№ 100) щодо рівної винагороди чоловікам і жінкам за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Заява Уряду від 16 липня 1960 р. щодо ратифікації Перу Конвенції (№ 10) про вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві, прийнятої в Женеві 16 листопада 1921 р., Конвенції (№ 29) про примусову чи обов'язкову працю, прийнятої в Женеві 28 червня 1930 р., Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р., та Конвенції (№ 101) про оплачувані відпустки в сільському господарстві, прийнятої в Женеві 26 червня 1952 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 12 грудня 1959 р. щодо ратифікації низкою держав Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Урядова заява від 23 березня 1959 р. щодо ратифікації Індією Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловікам і жінкам за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Заява Уряду від 28 січня 1959 р. щодо ратифікації низкою держав Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.
- Правова підстава: Заява Уряду від 12 липня 1955 р. щодо ратифікації Польщею Конвенції (№ 100) про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, прийнятої в Женеві 29 червня 1951 р.